Події короткометражного фільму розгортаються в рідному місті режисера — Хамі. Це смілива й тривожна спроба викрити глобальний сіоністський рух, поєднуючи фрагменти особистої пам’яті з глибоким політичним розчаруванням. Через фрагментовану оповідь і гострий, подекуди конфронтаційний монтаж стрічка кидає виклик домінантним західним дискурсам і формує щільну атмосферу змови, стирання й історичної амнезії. Як кінематографічний акт спротиву, вона черпає свою нагальність не лише з архівних матеріалів, а й з особистого досвіду режисера у протистоянні механізмам замовчування й викривлення.
