Наташа проходить терапію в незвичному реабілітаційному центрі далеко від міста. Її зустрічі з терапевтом йдуть повільно і складно – вона не хоче довіряти. Коли він пропонує кінну терапію, у Наташі з’являється крихке відчуття зв’язку та прийняття, що дає їй сили повернутись до найтемніших спогадів. Межа між лікарем і пацієнткою розмивається, їхні стосунки стають дедалі інтимнішими, а прірва між зціленням і шкодою зростає.